"Йосиф Сліпий-церковний і громадський діяч"

                                                 «Український народе, як я сказав, будь собою! Не підлещуйся, другим у ласки не заходь, але сам власною працею здобудь своє майбутнє! Будь свідомим того, що ти є українським народом.

17 лютого виповнюється 130 років з дня народження Йосифа Сліпого - українського церковного діяча, мецената, єпископа Української греко-католицької церкви, кардинала римо-католицької церкви, який залишив нащадкам неоціненний духовний скарб як у релігійному, так і в національному вимірах.Йосиф Сліпий (прізвище при народженні — Коберницький-Дичковський) народився 1892 року в с. Заздрість (тепер Теребовлянського району Тернопільської області) в багатодітній родині. Він здобув ґрунтовну європейську освіту, у 1918 році в Інсбруку захистив докторську працю на тему «Поняття про вічне життя в єванґелії св. Йоана», а в 1921 році – габілітаційну працю «Вчення візантійського патріарха Фотія про Святу Трійцю». Був ректором Львівської духовної семінарії та Львівської Богословської академії.1 листопада 1944 року Йосиф Сліпий очолив галицьку митрополію. 11 квітня 1945 року митрополита та весь греко-католицький єпископат заарештували, а вже в березні наступного року у Львові було організовано собор, що проголосив «саморозпуск» греко-католицької церкви, яка фактично перейшла на нелегальне становище. В 1953 році Йосиф Сліпий був звільнений, йому заборонили повертатися до Львова та відправили до будинку інвалідів під Єйськом (Краснодарський край), де він працював сторожем. В 1957 році Йосифа Сліпого знову заарештовують та ув’язнюють. За нього вступилися віряни, ієрархи різних церков неодноразово зверталися до радянського уряду з проханням про звільнення митрополита. Нарешті 1963 року завдяки клопотанням Папи Іоанна XXIII та Президента США Джона Кеннеді Йосиф Сліпий вийшов на свободу, виїхав до Риму та оселився у Ватикані, де його визнали главою Української греко-католицької церкви.В Італії Йосиф Сліпий проводив активну роботу в церковній сфері. У 1963 році він виступив на II Ватиканському Соборі й домігся надання Львівсько-Галицькій єпархії патріархального статусу, відродив діяльність Українського католицького університету в Римі, активізував працю Українського богословського наукового товариства, зорганізував Український католицький університет Св. Климента. Зусиллями Йосифа Сліпого в Римі був збудований собор Св. Софії, відновив діяльність парафіяльний храм Жировицької Матері Божої для українців-католиків, продовжив видаватися журнал «Богословіє», тривав випуск джерельно-богословських праць (вийшло понад 100 томів).В 1965 р. Йосиф Сліпий став кардиналом, верховним архієпископом. Перебуваючи на цій посаді, він протягом 1968-1976 років відвідав найбільші українські громади в країнах Європи та Америки, що сприяло єднанню українства всього світу.Не стало Йосифа Сліпого 7 вересня 1984 року, поховали його у збудованому ним соборі Св. Софії в Римі. 1992 року прах було перенесено на Батьківщину до собору Св. Юра у Львові.