"Євген Маланюк-одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури хх століття"

1 лютого – 125-річчя з дня народження Євгена Маланюка - українського письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика, сотника Армії УНР. Його називали «Імператором  залізних строф», «поетом-воїном». Євген Маланюк — одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX ст., її безумовний класик. Усією своєю творчістю він прагнув сприяти відродженню української держави для сильної та самобутньої української нації."Маланюкова поезія залишиться… доказом суворої сили українського слова, його здатності бути не лише мелодійним, ніжним, барвистим, гнучким, вигадливим, — ай згустком волі і думки, що концентруються в пекуче почуття» (І. Дзюба).Народився 1 лютого (20 січня с.ст)1897р. в м. Архангороді на Херсонщині. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії. 1914 р. — вступив до Петроградського політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР.1920 р. — з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну Потрапивши в табір у Каліші для інтернованих українських частин, зосереджується на поетичній творчості . Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина». Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини, де закінчив Подєбрадську академію, отримавши диплом інженера. Працював за фахом у Польщі. Стає лідером «Празької поетичної школи», до якої відносять усю талановиту літературну молодь, що зуміла поєднати блискуче поетичне обдарування з високою місією служіння Україні. У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». 1929р. — Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угрупування  «Танк». Протягом  1930—1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата».У 1945р., уникаючи арешту, залишивши дружину й сина, переїздить до Німеччини.  В Західній НімеччиніЄвген Маланюк увійшов до складу Мистецького  українського  руху. В 1949 р. — переїхав до США, де входив до об’єднання українських письменників (ОУП) «Слово». У 1951 —1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (Філадельфія, 1951); «Поезії в одному томі» (Нью-Йорк, 1954); «Остання весна» (Нью-Йорк, 1959); «Серпень» (Нью-Йорк, 1964); поема «П’ята симфонія» (Нью-Йорк, 1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (Торонто, 1962. Т. 1; Торонто, 1966. Т. 2).У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою «Слова». 16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка по дорозі в театр.Творчість Євгена Маланюка  — це спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України. В ній простежується чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту  строгості, суворості, і найважливіше - наскрізна ідея української державності. Він усвідомлює, що реалії українського життя такі, що митець мусить виховувати свою націю, мусить боротись за свою державу, але як митець не може не помічати краси.Належав до умовної «Вісниківської квадриги» — Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).

Збірки:

– 1925р. перша збірка «Стилет і стилос»

– 1926р. «Гербарій»

– 1930р. «Земля і залізо»

– 1934р. «Земна Мадонна»

– 1939р. «Перстень Полікрата»

– 1943р. «Вибрані поезії»

– 1951р. «Влада»

– 1953р. поема «П’ята симфонія»

– 1954р. «Поезії»

– 1959р. «Остання весна»

– 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах - збірка есеїв

– 1964р. «Серпень»

– 1972р. посмертна збірка – «Перстень і посох"                             Євген Маланюк «Уривок з поеми»

...Даремно, вороже, радій —

Не паралітик і не лірник

Народ мій — в гураган подій

Жбурне тобою ще, невірний!

Ще засилатимеш, на жаль,

До Києва послів московських —

І по паркету наших заль

Ступати лаптю буде сковзько.

5.6. 1924