"Творець українського байкарства"

         Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя - всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань. Впродовж 1830-х – початку 1840-х років Є. Гребінка, разом із Г. Квіткою-Основ’яненком, М. Костомаровим, А. Метлинським, М. Шашкевичем, був ключовою постаттю українського національного відродження. 2 лютого (1812 року в родинному маєтку Убєжище (тепер - село Мар'янівка) на Полтавщині народився Євген Гребінка - поет, прозаїк, видавець та один із "винуватців" викупу з Тараса Шевченка з кріпацтва.У 1825-1831 рр. Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Влітку 1831 р. повернувся додому, відвідав Лубни, гостював у Снітині в маєтку Новицьких (товариш по гімназії), пережив особисту драму через кохання до його сестри (описав у "Записках студента", 1841). На початку вересня виїхав до Пирятина. 7 вересня Пирятинське дворянство обрало Є. Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавалерійського полку, який базувався у Переяславі.1826 рік, 14 листопада - гімназичний наглядач одібрав у Гребінки список недрукованої оди Пушкіна «Вольность».Листопад - грудень - в листах до рідних і знайомих Гребінка хвалиться своїми успіхами у складанні поезій. Згадує такі твори: байки «Мышь» і «Вишня», пісню «Пленник», вірші «Переяславль», «Осень», «Отзывы русского воина к товаришам его молодости», «Буря», «Совет русскому гражданину», «Лилия», «Ручеек», «Соловей», «Радость Мазепы, когда он узнает о смерти Кочубея».1827 рік - написав перший і єдиний драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись».1829 рік - почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна «Полтава». Разом з товаришами-гімназистами брав участь у створенні студентської бібліотеки, видавав рукописні журнали «Аматузія» та «Пафія».1830 рік, квітень - під час весняних канікул Гребінку викликали до гімназії на допит з приводу оди Пушкіна «Вольность», одібраної у 1826 році.1831рік - закінчив гімназію вищих наук дійсним студентом з правом на чин XIV класу.На сторінках «Украинского альманаха», що видавався у Харкові, було вміщено перший друкований твір Гребінки - вірш «Рогдаев пар», а в журналі «Московский телеграф», уривок з його перекладу поеми Пушкіна «Полтава».У грудні 1831 р. вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, де провів два роки, працював над "Малоросійськими приказками" (видані у 1834 р.), над перекладом на українську мову пушкінської "Полтави", яка вийшла окремою книжкою у 1836 р. Постійно їздив до Пирятина за кореспонденцією.Восени 1833 р. зустрівся у місті з українським художником А. Мокрицьким (випускником Ніжинської гімназії вищих наук), відвідав його в Олександрівці під Пирятином. Мокрицький гостював в Убіжищі, малював тут портрет поета.1833 — в журналі «Утренняя звезда» надрукував ще один уривок з перекладу поеми Пушкіна «Полтава».У кінці 1833 р. виїхав до Петербурга, звідки писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко - в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. - у військово-навчальних закладах.Був знайомий з О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим, мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою.1834 року, 1 лютого — почав працювати реєстратором у комісії духовних училищ.Вересень — вийшла окремим виданням збірка байок «Малоросеийские приказки».1835 рік, червень — І. Сошенко познайомив Євгена Гребінку з Т. Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва. У травні 1836 р. виїхав з Петербурга до Убіжища. Пробув тут до вересня, відвідав Мокрицьких, писав "Оповідання пирятинця" (видав у 1837 р. з посвятою своєму землякові В.І. Григоровичу).1838 рік —другим виданням вийшла збірка байок «Малороссийские приказки». Видав окремою книжкою переклад поеми «Полтава» з посвятою О. С. Пушкіну.1837 рік — у журналі «Современник», ч. VI і VII, надруковані вірші Євгена Гребінки «Недуг» і «Молитва».29 листопада — звільнився з чиновницької посади в комісії духовних училищ. Працює вчителем російської мови у Дворянському полку.Окремим виданням вийшли «Рассказы пирятинца» з посвятою В. І. Григоровичу.1838 рік, 2 лютого — відбулося урочисте святкування п'ятдесятирічного ювілею літературної діяльності І. А. Крилова. Гребінка присвятив цій події вірш «Лавровый венок».Листувався з Г. Ф. Квіткою-Основ'яненком та іншими українськими письменниками. Познайомився і здружився з О. В. Кольцовим. Брав участь у складанні «Лексикону» Плюшара.1839 рік — Краєвський відмовився видавати додатки до журналу «Отечественньїе записки» українською мовою. Із зібраних для додатків матеріалів Гребінка укладає альманах «Ластівка».1840 рік — допомагає Шевченку у виданні «Кобзаря».В альманасі «Утренняя заря» надруковано повість «Братья».У травні 1840 р. знову виїхав на Полтавщину. З Убіжища виїздив до Лубен, де почув сюжет, використаний у повісті "Кулик".У 1841 рік, 27 квітня видав у Петербурзі альманах "Ластівка". В журналі «Отечественные записки» надрукована повість «Записки студента».роман.27 листопада — з Дворянського полку Гребінка перейшов на посаду викладача російської словесності в 2-й кадетський корпус.В альманасі «Утренняя заря» надруковано повість «Кулик»,- яку Бєлінський назвав одним а найкращих творів останнього часу.1842 рік, квітень — початок травня — пише повість «Сеня».1842 р, травень після смерті батька, знову приїхав до Убіжища. По дорозі завітав до Харкова, гостював у Квітки-Основ'яненка. Двічі відвідав село Рудку, де мешкав дрібний поміщик Ростенберг з онукою Марією Василівною.29-30 червня — Гребінка і Шевченко, який приїхав до Убежище, відвідали маєток Т. Г. Волховської в Мосівці (Мойсівці, тепер Черкаської обл.).Липень — В журналі «Отечественньїе записки» надруковано роман «Чайковський».

Відвідав с. Рудку. В Рудці перебував близько двох тижнів, написав тут свій широко відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своєму палкому коханню Марії Василівни Ростенберг."Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!...”Світова естрада нещодавно визначила три найпопулярніші у ХХ столітті естрадні пісні. Перше місце віддано іспанській поетесі Консуело Веласкес за романс на її слова «Бесаме мучо». а на другому місці — наш земляк Євген Гребінка з романсом «Очи черные». Його з успіхом виконують на всіх континентах.У травні - червні 1844 р. Гребінка знову на Полтавщині. Прибув він разом з В. І. Далем (1801-1872, російський лексикограф, етнограф, письменник, член-кореспондент Петербурзької. АН, основна праця "Тлумачний словник живої великоруської мови", т. 1 - 4, 1863-1866 рр.). Мешкав в Убіжищі, відвідав Мар'янівку, Турівку, Рудку.В кінці червня обвінчався з М. В. Ростенберг і повернувся до Петербурга.Неодноразово порушував питання про відкриття в Рудці Лубенського повіту парафіяльного уч-ща.Вийшли окремим виданням «Путевые записки зайца». Одну з книжок Гребінка подарував своєму учневі, майбутньому петрашевцю Момбеллі.В журналі «Отечественньїе записки» надруковано роман «Доктор»1845 рік — познайомився з П. С. Кулішем. Грудень — народилася дочка Надія.В журналі «Финский вестник» надруковано повість «Йван Иванович».Для збірки «Физиология Петербурга» на замовлення М. О. Некрасова Гребінка написав нарис «Петербургская сторона».З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів.1847 рік, початок року — клопочеться про відкриття в селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині приходського училища своїм коштом.17 травня 1847 року відкрив своїм коштом у селі Рудці парафіяльне училище для селянських дітей (прийняло перших 15 учнів). Того ж року вийшли повість«Заборов» та «Приключения синей ассигнации». В«Иллюстрированном альманахе», виданому Панаєвим та Некрасовяи, надруковано повість «Заборов». Альманах був заборонений цензурою.У газеті «Санкт-Петербургские ведомости» надруковано повість «Приключения синей ассигнацни».

Кінець лютого — початок березня — знайомиться з болгарським діячем Захарієм Княжеським, допомагав йому в вбиранні літератури для болгарських національних бібліотек.Починав багатотомне видання своїх творів. 4 томи вийшли в 1847 р., ще 4 - в наступному. Смерть письменника припинила це видання, до якого увійшло 17 повістей і оповідань і один роман. Повне зібрання творів Гребінки було видане лише в 1862 р. (у 1903 р. - перевидано).Помер літератор, "викладач російської словесності в 2-х відділеннях II кадетського корпусу Гірського інституту колезький радник Гребінка" від туберкульозу - 15 грудня 1848 р., в столиці Російської Імперії Санкт-Петербурзі. Проте прах було перевезено і поховано на батьківщині, в селі Мар'янівка - біля хутора Притулок, який, за однією з версій, міг бути місцем народження Є. Гребінки.Усі твори Гребінки українською мовою були опубліковані у 1878 р.Жінка літератора, Марія Василівна, прожила після кончини чоловіка 46 років.Залізнична станція Петрівка, що знаходиться недалеко від місця народження і упокоєння письменника, перейменована до 100-річчя письменника у 1912 р. в Гребінку, і сьогодні зберігає свою назву.