"Вчителька і поетеса з гір Карпатських"

 29 березня 1881 року народилася Марійка Підгірянка (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська)  ,у селі Білі Ослави  Надвірнянського району ,Івано-Франківської  області,у родині лісничого. У сусіднє село Заріччя бігала до дідуся – священика, який навчив її читати і писати українською та кількома іншими мовами. Пізніше батько Марійки Омелян дістав призначення в село Уторопи Косівського району. Тут дівчинка закінчила початкову школу, сюди повернулася вчителювати після Львівської жіночої вчительської семінарії.Уже в 1902 році у періодичних виданнях з’явився її перший вірш «Ой не нам в кайданах ходити» за підписом «Марійка Підгірянка». У 1908 вийшла у світ перша поетична збірка «Відгуки душі» У 1905 році Марійка Підгірянка вийшла заміж за учителя, громадського діяча Августина Домбровського. Разом з ним проживала і працювала у селах Рибне, Ворона. Тут народились їхні діти – Остап, Роман, Маркіян,  Дарія.Під час Першої світової війни чоловіка забирають на фронт, а Марійка і діти потрапили у спеціальні табори для переселенців у містечку Гмюнді (Австрія). Про всі жахіття перебування там пізніше написала в поемі «Мати – страдниця»У 1919-1928 роках сім’я Домбровських проживала на Закарпатті. Разом з чоловіком  Марійка не тільки навчала дітей, але провадила велику українську патріотичну роботу, за що чеська влада звільнила її з посади вчительки. Якийсь час давала приватні уроки  у Довгому Іршавського району онукам  І. Франка Тарасові й Миронові .У цей час Марійка Підгірянка була у творчому розквіті. У 10-30 роках ХХ століття  у Львові, Ужгороді, Відні, Філадельфії вийшли друком її книжки «Відгуки душі», «Мати – страдниця»,  «Вертеп», «Святий отець Миколай в гостині на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і лисичка» і сотні поезій , оповідань, байок, казок, пісень, загадок, а також педагогічні і літературно-критичні статті, переклади.У 1928 році Марійка Підгірянка повернулася на Прикарпаття і працювала в селах: Антонівка, Братишів і Вікняне Тлумацького району. Понад 40 років вчителювала, віддаючи дітям всі свої сили, знання, доброту. Вона була педагогом від Бога.У 1957 році  Марійка Підгірянка  з чоловіком і дочкою виїхала в село Рудне під Львовом. Вранці  18 травня 1963 року її не стало. Похована у Львові на Личаківському цвинтарі.До 140-річчя від дня народження письменниці-краянки наша   Переріслянська  сільська бібліотека-філія,разом з активними користувачами бібліотеки провела  літературний онлайн-марафон "Вчителька і поетеса з гір Карпатських".Поезію Марійки Підгірянки декламували: Бакота Надія "Українка я маленька",Гаврилюк Аліна "На чужині",Клюфінська Вероніка "Гей,гуртуймось  Українські діти!",Клюфінська Вікторія "Благаю Тебе,Боже мій",Саміляк Андріана "О,Мати Божа,О,Райський  цвіте...До уваги користувачів  у бібліотеці  представлено  книжково-ілюстративну виставку "Дочка підгірського краю".Творчий набуток Марійки Підгірянки є своєрідною материнською енциклопедією, яка актуальна у всі часи.  Самобутні твори цієї талановитої поетеси, назавжди ввійшла до золотого фонду української літератури, загальнолюдської  духовної культури, а славетне ім'я на віки вкарбувалось у пам'яті народній.