"Душа народу бренить у слові".

Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини українського народу. У різноманітних формах існування української мови (старовинні усні перекази і літописи, народні пісні і думи, казки і міфи, поетичні і прозові твори тощо) зберігається історична пам’ять та досвід нації, її світоглядні і моральні цінності.

День української писемності та мови відзначають 9 листопада  у день вшанування Нестора Літописця. У цей день зазвичай нагороджують кращих українських літераторів і видавництва, які випускають літературу українською мовою.

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, чи добре знають українську мову.

Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу. Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

У Переріслянській сільській бібліотеці  до Дня української мови та писемності розгорнуто тематичну книжкову виставку "Душа народу бренить у слові" на якій представлено літературу з  історії походження та розвитку  української мови, її правопис та чистоту мовлення. Виставка доповнена цитатами відомих людей про українську мову, публікаціями з періодичних видань.