29 серпня — День пам'яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенитет та територіальну цілісність України. соняха здавна поважали символом любові до Батьківщини. 🌻Коли сонце сідає за небо, сонях сумно опускає голівку – ніби сумує за шкірним загиблим вояком. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов'язково проросте, бо українці й далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити . Голова Переріслянської територіальної громади – Володимир Іванович Молдавчук подякував присутнім за вшанування пам'яті героїв-переріслянців, які віддали свою життя за нашу Батьківщину, наш обов'язок вічно про них пам'ятати, рідним ще раз висловив свої співчуття і низько вклонився матерям наших героїв . Збереження пам'яті про загиблих героїв – це наш обов'язок перед минулим, теперішнім та майбутнім поколіннями.П очуємо пам'ять наших героїв сьогодні та завжди, бо саме завдяки їм ми маємо можливість жити у вільній країні 🕯️
Публікації
"Історичний дивосвіт творів Павла Загребельного"
Сьогодні, 25 серпня відзначаємо 100-річчя від дня народження талановитого українського письменника Павла Загребельного.Життя літературного діяча було сповнене тяжких випробувань: рання втрата матері, голод, два поранення під час війни, жахіття таборів смерті та постійні переслідування. Попри це він створив величезний доробок текстів, які стали класикою української літератури.Павло Загребельний дуже любив своє рідне село Солошине на Полтавщині, яке часто називав «українською Америкою». Воно було для письменника справжнім натхненням: більшість картин природи він знаходив у куточках селища, навіть прізвища своїм героям намагався давати «солошинські». Та й загалом, у романах часто відбивалося його власне життя. Коли в Павла запитували про війну, він відповідав: «Читай, там все є». Загребельний був не лише яскравим письменником, а й сценаристом. Його сценарії, як і романи, містять глибокий історичний підтекст та яскраві психологічні портрети героїв.У доробку Павла Загребельного 22 рома...
День Незалежності України - це свято, яке гуртує та зміцнює націю, виражає дух народу, символізує його славне минуле, сьогодення та майбутнє. Зараз в умовах війни ми як ніколи усвідомлюємо значення цього свята. У цей день ми схиляємо голови перед тими, хто ціною своєї життя боронить наш суверенитет. Ми дякуємо тим, хто захищає нас . 💙💛В нашому прекрасному селі Перерісль також відзначили 33-ту річницю проголошення незалежності нашої держави .Після служби Божої,біля могили "Борцям за волю України" отець Василь та отець Андрій відслужили молебень за Україну та панахиду за загиблими Героями -односельчанами та за всіма Героями України ,освятили банери ще двом Героям -односельчанам:Федорку Володимиру Миколайовичу, Андрусяку Тарасу Миколайовичу,які Героїчно захищали нашу Батьківщину від російських загарбників.Потім виступили: Голова Переріслянської територіальної громади-Володимир Іванович Молдавчук та перший заступник голови Надвірнянської райдержадміністрації...
"Прапор вільної держави-найдорожча із святинь"
#23_серпня_День_Державного_Прапора 🇺🇦Щорічно 23 серпня на загальнодержавному рівні відзначаємо🇺🇦 День Державного Прапора України💙💛. Державний Прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Дорогі серцю синьо-жовті кольори державного прапора символізують чисте небо та безмежність пшеничного поля України. Такий прапор вперше замайорив у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Протягом ХХ століття наш прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним прапором. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував опір. 4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України, національне синє-жовте прапор було піднято над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України був ухвалений Верховною Радою України...
"Ювілейний книгодар:
✍💙💛7 серпня народився відомий український письменник, публіцист, історик, етнограф, літературний критик та перекладач Пантелеймон Олександрович Куліш.Важко недооцінити внесок Пантелеймона Куліша у розвиток української культури та мови. Автор найрізноманітніших за жанром публікацій, серед яких історичні книги, оповідання та повісті, поезія, навчальна література, статті і замітки. І хоча часом більше уваги приділяють його сучасникові - Тарасу Шевченку, Куліш також був двигуном, який підтримував рух українофілів. За свою діяльність він неодноразово засуджувався, навіть був на засланні, проте не дивлячись ні на що не припиняв тієї діяльності, якій присвятив усе своє життя